Вірш 20-тий
Я би могла наздогнати червневе сонце Під яким ми ще так палко з тобою кохали Але якщо уважно глянеш у своє віконце Ще не було літа, яке би вічно тривало Я би на Марсі могла наповнити океани Можливо, там би вийшло усе з початку Я би наповнила їх усі своїми сльозами Тільки щоб ти не ставив цю кляту крапку Я би мужньо пішла задля тебе в солдати Деокуповувати втомлені наші міста Повернула би втрачений спокій у Харків Можливо, ти б покохав мене знову там?
2024-08-22 17:15:29
0
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1450
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5649