Вірш 20-тий
Я би могла наздогнати червневе сонце Під яким ми ще так палко з тобою кохали Але якщо уважно глянеш у своє віконце Ще не було літа, яке би вічно тривало Я би на Марсі могла наповнити океани Можливо, там би вийшло усе з початку Я би наповнила їх усі своїми сльозами Тільки щоб ти не ставив цю кляту крапку Я би мужньо пішла задля тебе в солдати Деокуповувати втомлені наші міста Повернула би втрачений спокій у Харків Можливо, ти б покохав мене знову там?
2024-08-22 17:15:29
0
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2630
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2544