Трамваї
Два самотнìї трамваї зустрілися на перехресті: У кожного свій графік, у кожного власний усесвіт. Чекаючи на зелений, вони посто́яли з хвильку. У мет посмутніли фари, і кожен рушив до свої зупинки. Іноді їм здається, що вони не такì вже самотні: Ранком дверцì одкривають, вітаючи люд дрімо́тний. Минають роки-хвилини: дерева то пишні, то голі, Поночі трамвай порожніє і тягнеться далі по колу. І я тільки-но зрозуміла, що ми як оті трамваї: Поки кругами блукаєм, наше життя минає. Боюсь, що стрівши тебе на своїм перехресті, Я поспішу на зелений, втративши мабуть усе світ.
2020-09-20 18:10:18
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13025
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3319