Трамваї
Два самотнìї трамваї зустрілися на перехресті: У кожного свій графік, у кожного власний усесвіт. Чекаючи на зелений, вони посто́яли з хвильку. У мет посмутніли фари, і кожен рушив до свої зупинки. Іноді їм здається, що вони не такì вже самотні: Ранком дверцì одкривають, вітаючи люд дрімо́тний. Минають роки-хвилини: дерева то пишні, то голі, Поночі трамвай порожніє і тягнеться далі по колу. І я тільки-но зрозуміла, що ми як оті трамваї: Поки кругами блукаєм, наше життя минає. Боюсь, що стрівши тебе на своїм перехресті, Я поспішу на зелений, втративши мабуть усе світ.
2020-09-20 18:10:18
4
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11093
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3333