Трамваї
Два самотнìї трамваї зустрілися на перехресті: У кожного свій графік, у кожного власний усесвіт. Чекаючи на зелений, вони посто́яли з хвильку. У мет посмутніли фари, і кожен рушив до свої зупинки. Іноді їм здається, що вони не такì вже самотні: Ранком дверцì одкривають, вітаючи люд дрімо́тний. Минають роки-хвилини: дерева то пишні, то голі, Поночі трамвай порожніє і тягнеться далі по колу. І я тільки-но зрозуміла, що ми як оті трамваї: Поки кругами блукаєм, наше життя минає. Боюсь, що стрівши тебе на своїм перехресті, Я поспішу на зелений, втративши мабуть усе світ.
2020-09-20 18:10:18
4
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6645
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3663