Рай

Емілія Дзвінко

Є на небі рай, Неземний гай, Невидимі красоти, Великі широти. Там Бог на престолі, З дітьми грає, Там Ангели на Подолі, На арфі грають, І всі від щастя літають. Печалі місця там нема, Щастя все заполонить, Бажає Бог усім добра, І всім у серці миру хоч на мить, Там вже ніхто страждати не буде Не буде війн і бунтів, Не буде закривавлених мечів. Любов там вічно буде панувати, І в серці не згасати. До бою рвімось ми, Щоб рай здобути ми могли.

2024-11-26 23:10:06

Інші вірші поета

Казковий пейзаж Братішка На межі В пеклі і в раю

Інші поети

Tianna Mase_

@Tianna_

Gamila

@mariam_wael_2evw

Ana T77

@ana_tanjina

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2182

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12000