Самотній хлопчик

Емілія Дзвінко

Самотній хлопчик сам на сам, Йому я дар усмішки дам, Щоб умів життю радіти Щоб був вільний як ті діти, Які веселяться й грають- турбот не мають, Які віру в серці мають і по ній вчиняють. Самотній хлопчик на лавці сидить Та ось раптово приходить мить, Що життя усе його міняє І уявлення про світ ламає. Хоч сумно про це говорити, Але він не знає як далі жити, Бо все що він взнав як камінь на серце лягає Тож його постійних спроб невдача утомляє, А він щасливим хоче бути й спокій мати І як перемогти й незворушним бути- усе в собі тримати? Самотній хлопчик знайде шлях І кине всім він у серцях, Що буде боротись за добро і справедливість І що вічне не проміняє на мінливість Хоч як би було важко- він вистроїть І буде виборювати собі вічних радостей мить.

2024-11-27 19:45:27

Інші вірші поета

Дорога весна Ділішки темних сил Моя любов Ромео

Інші поети

Владислав Анубисов

@artem_tyurin

Doesnt Matter

@Doesntmatter

Supreme CoCo

@thafamouscoco_

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1779

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2410