Істина життя
Почуття застилають нам лице Як розібратись у собі- пізнати себе І як знати що завтрашній день принесе І що доля що до нас прийме, Чи доброю звісткою нас торкнеться Чи лихою долею озветься? І як до істини прийти, Коли не можеш ніяк її знайти? Як серцю не піддатись гріху, Не впасти у безумство- не впасти у пітьму? Усе ми хочемо та не все нам можна, Така вже правда життя, Коли ми хочем пізнати мудрість- її нема, Не можемо її вловити І не можемо час спинити, Щоб щось повернути та змінити, Тож потопаємо в гріхах і далі будемо тліти! А краще було би щось міняти вже зараз ,у цей час Щоб в душі нашій переможний вогонь не згас. А де той порятунок, де світло, де добро, Де перемога: ох якби ж воно те благо зійшло І навчило нас ,у вирі танцю закружило Й свободу нам би принесло! А шлях тернистий не завжди приносить те, що хочемо, До кращого іти через страждання й біль не всі ми можемо, Але вибору нема: або добро або зло, А з вибором приймаємо плід що воно принесло, Тож кожен своє і отримує і гріх у буйство впадати, А треба розуміти, що доведеться наслідки вибору приймати!
2024-11-04 17:23:58
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1973
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1513