Істина життя
Почуття застилають нам лице Як розібратись у собі- пізнати себе І як знати що завтрашній день принесе І що доля що до нас прийме, Чи доброю звісткою нас торкнеться Чи лихою долею озветься? І як до істини прийти, Коли не можеш ніяк її знайти? Як серцю не піддатись гріху, Не впасти у безумство- не впасти у пітьму? Усе ми хочемо та не все нам можна, Така вже правда життя, Коли ми хочем пізнати мудрість- її нема, Не можемо її вловити І не можемо час спинити, Щоб щось повернути та змінити, Тож потопаємо в гріхах і далі будемо тліти! А краще було би щось міняти вже зараз ,у цей час Щоб в душі нашій переможний вогонь не згас. А де той порятунок, де світло, де добро, Де перемога: ох якби ж воно те благо зійшло І навчило нас ,у вирі танцю закружило Й свободу нам би принесло! А шлях тернистий не завжди приносить те, що хочемо, До кращого іти через страждання й біль не всі ми можемо, Але вибору нема: або добро або зло, А з вибором приймаємо плід що воно принесло, Тож кожен своє і отримує і гріх у буйство впадати, А треба розуміти, що доведеться наслідки вибору приймати!
2024-11-04 17:23:58
2
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9260
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2502