Істина життя
Почуття застилають нам лице Як розібратись у собі- пізнати себе І як знати що завтрашній день принесе І що доля що до нас прийме, Чи доброю звісткою нас торкнеться Чи лихою долею озветься? І як до істини прийти, Коли не можеш ніяк її знайти? Як серцю не піддатись гріху, Не впасти у безумство- не впасти у пітьму? Усе ми хочемо та не все нам можна, Така вже правда життя, Коли ми хочем пізнати мудрість- її нема, Не можемо її вловити І не можемо час спинити, Щоб щось повернути та змінити, Тож потопаємо в гріхах і далі будемо тліти! А краще було би щось міняти вже зараз ,у цей час Щоб в душі нашій переможний вогонь не згас. А де той порятунок, де світло, де добро, Де перемога: ох якби ж воно те благо зійшло І навчило нас ,у вирі танцю закружило Й свободу нам би принесло! А шлях тернистий не завжди приносить те, що хочемо, До кращого іти через страждання й біль не всі ми можемо, Але вибору нема: або добро або зло, А з вибором приймаємо плід що воно принесло, Тож кожен своє і отримує і гріх у буйство впадати, А треба розуміти, що доведеться наслідки вибору приймати!
2024-11-04 17:23:58
2
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1072
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2650