Сильна духом

Емілія Дзвінко

Готова все прийняти- вона рухається вперед І свідок світ- вона уже не та І випереджує вона усіх сповна, Бо сильна духом вона. Завжди в серці вона має терпіння І застосовує всі сили і вміння. Однак зрозуміти й прийняти його не змогла, За нього в боротьбі не полягла. Релігія і віра зробили її святою, Недоступною для нього такою. І все ж світ сліпий її не пройняв І її волю не зламав. Одну віру в серці має, Діло твердо своє знає І людям допомагає, А що з ним ніколи щаслива не буде- вона і так знає, Та з цього вона нічого не втрачає, Бо віру в Бога вона має. Тепер вона живе для вищої віри І дякує за це Богу без міри. Сильна духом- ніколи не здається, Усе їй завдяки Богу вдається!

2024-11-28 20:04:59

2

0

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4515

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5443