Вони- свобода яснокрила
Яка жага безумна жити! Все Ангельське божествити Й втілити Божі плани для людей негадані, Бо ж на те вони помазані. Вони- свобода яснокрила Й промова їхня- то правда щира. Вони Боже проповідують Й у те що кажуть- вірують. Де вони ступали давно усе зацвіло І всі дерева вже в плодах, Тож нехай життя їм стелиться світло Й вкриває благодаттю шлях. Вони- свобода яснокрила, Служителі при світлому вогні Вони- то світла радість щира, Яка явилася мені. І в день холодний осінній, Мене до Бога приведуть, Служителі Вищій силі незмінній Вони в родину свою мене приймуть І буде з того часу Бог пробувати в мені Й зі мною радітимуть і на небі і на землі.
2024-10-24 19:56:06
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12139
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11167