Мрій...
Eneli Fox
Мрій, як завжди. Кохай, як в останнє. Тому що не знати, Що буде завтра. Сьогодні ти є, Завтра уже немає. Тому говори і дій Як в день останній. І посмішку подаруй Своїм рідним, І сам не забудь Усміхнутись. Бо щастя Тебе знайде, Тож не ховайся, Даремно.
2022-10-25 05:56:23
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Eneli Fox
кстаті да, а я навіть не замічала, дякую велике 🥰
Відповісти
2022-10-25 06:44:53
Подобається
Вікторія Тодавчич
Дуже гарно 👏
Відповісти
2022-10-25 16:40:37
1
Eneli Fox
@Вікторія Тодавчич дякую 🥰🤗
Відповісти
2022-10-25 16:42:55
Подобається
Інші вірші поета
Герої... Сумую я... Весна Світло в мені.
Інші поети
Eiffel
@Miss_Eiffel
Sophie
@DilaraAydin10
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5129
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12302