Помилка
А ти пам'ятаєш перший сніг, Який проведений разом з Тобою? Напевно ні, тому що ти не міг, Сказати ті слова мені з Любов'ю. Та вже байдуже мені стало, Коли у двох з тобою ми йдемо Дорогою, яка поєднала наші Серця. Такі чудові говорив мені слова про Почуття. Та це була лиш помилка моя, Мій друже. Тепер не згадую слова я ті, І хочеться забути все, і не Пригадувать уже Нічого, що пов'язувало мене з Тобою. Тепер ми вже не разом, Та це, напевно і найкраще.
2021-07-29 13:03:19
7
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3540
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16765