Гайдамаки
(18+)
Зневіра в правлячу верхівку, в супостатів Зневіра в ті закони для "людей"... Чому ж у свій народ приціл рушниці, автомата, Чому всі акти проти розквіту Вкраїни, іудей? Вже п'ятий президент мов цар на троні, І кожен день дорожчає життя. Чому в офшори їдуть ешелони, Чому як хмиз людське буття? Не може бути олігарх на "ти" з народом, Не може чесним бути і васал... Де декларація про мир, про гідність і про мову? Де заповіт, де той універсал? Згадайте люди про Максима, Чорновола, Згадайте про Кузьму та Січ... Бодай минуле вас, історія повчає... Зійде зоря, коли кінчиться ніч. Одна є правда, та що з Богом сила, Одне у нас в Україні життя. Невже потрібні знову вила? Невже майбутня доля через кровопролиття? Не може чесний люд терпіти і мовчати, Не може гайдамак стискати зуби через побиття. Ржавіють колії залізні, та дорога клята, Але не має бути так, не має вороття. Колись повстануть люди, робітники, селяни Прийде той час, час справедливості для нас. Не Залізняк, не Гонта підіймає, Єднає віра, не дешевий фарс.
2022-02-20 22:50:19
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Лідія Юртаєва
До болю актуально👏👏👏👏
Відповісти
2022-02-21 15:56:25
1
Алексей kaa30.03
@Лідія Юртаєва Дякую Вам ❤️🌷
Відповісти
2022-02-21 18:11:43
Подобається
Алексей kaa30.03
Дякую Вам☮️🌷
Відповісти
2022-10-20 07:08:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5911
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2412