Квітка Мрії

erorka

Ми радше діти сонця що під заходом все мріють А мрії наші тліють у спеку червоного оксамиту Поки я ріжу рану на тілі все більше втрачаючи надію Що цей світ дружелюбним буває частіше ніж на мить Ти мрієш? Взагалі думав, що означає чарівна мрія? І ні, це не забаганка твого до болі хворого розуму Це лише ноти твоєї улюбленої пісні, які очікують дії Як на мою думку, ось тільки правди й сам не знаю Рана на тілі цвіте єдиним кольором, та не заживає Хтось взагалі знає коли настане кінець цьому цвіту? У мене невблаганне бажання назвати її Квіткою Мрії Щоб звучало це приємно й навіть мило насправді У вазі старій квітів багато було, та з часом кожна зів'яла Що ж робити мені з Квіткою Мрії на шиї життя мого? Котра мовби прикраса умовно, а в обов'язок взяла Досягати та на віки берегти мрії дитинства мого

2022-09-28 05:13:29

7

0

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2314

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2656