Cogito ergo sum
Я лягаю на лист від руки, І по зимньому вітру блукаю Я навіть не мислив колись, Чи просто все те лукавив Кришталь не в мелодії барв Я живу? Чи можливо існую? А може я глибшого оправа? Чи скло, про яке всі забули... А може все те, лиш для того, Щоб радо я йшов в глибину? Наче титан, шукав той вогонь Що крихтою б грів в холода Пускаю думки свої небесами А вони лиш шепочуть мені, Що правди колись я дістанусь І байдуже стає на заметіль
2023-01-10 17:06:59
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Честер Фінч
Неймовірний вірш🔥 Зачіпає ноти душі, які вже давно не грають..
Відповісти
2023-01-10 17:10:12
1
erorka
@Честер Фінч Дякую. Радий чути таку оцінку
Відповісти
2023-01-10 19:08:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2819
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4133