Cogito ergo sum
erorka
Я лягаю на лист від руки, І по зимньому вітру блукаю Я навіть не мислив колись, Чи просто все те лукавив Кришталь не в мелодії барв Я живу? Чи можливо існую? А може я глибшого оправа? Чи скло, про яке всі забули... А може все те, лиш для того, Щоб радо я йшов в глибину? Наче титан, шукав той вогонь Що крихтою б грів в холода Пускаю думки свої небесами А вони лиш шепочуть мені, Що правди колись я дістанусь І байдуже стає на заметіль
2023-01-10 17:06:59
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Честер Фінч
Неймовірний вірш🔥 Зачіпає ноти душі, які вже давно не грають..
Відповісти
2023-01-10 17:10:12
1
erorka
@Честер Фінч Дякую. Радий чути таку оцінку
Відповісти
2023-01-10 19:08:38
Подобається
Інші вірші поета
Парадайз Рефлексія (І) ЛЦ "Натхнення" Квітка Мрії
Інші поети
MuSeqHar
@museqhar
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6101
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4201