Просто поцілуй мене
erorka
Просто поцілуй, без лишніх перемовин Твої губи наче мед, а я так його люблю Тільки не так, як талію твою, мов намальовану І взагалі мед програє в питанні вибору У моєму серці лежть таємниця кайданів Що окутали мене в пориві цього кохання Проте ключ від них десь у тебе моя пані Та у що ж це я вліз? Ще й так неохайно... Ти породила крихту романтики в моїй душі Котра наче палає від тебе і у небо летить Проте крихту загубити легко, як буденні дні А крихту в моїй душі твоя посмішка буде берегти
2022-09-30 20:56:19
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Kruhitka Dobro
«Крихта романтики» сподобався óбраз
Відповісти
2022-10-21 06:55:25
1
Інші вірші поета
Mon coeur Історія, яка не траплялась Нічний суд думок Cogito ergo sum
Інші поети
Anna Gera
@my_own_story
Kira Snow
@FallingSnow119
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2586
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3137