.
мені б писати листа
може навіть самій собі
у інші міста
де ще не була
проте
усі мої думки знову кружляють навколо смерті
питання не в тому, чи є перед нею страх
не мати страху так само дивно
як і панічний її острах
річ у тім
що коли б я не виходила з дому
не заходила в дім
я знову двадцять чотири на сім
повертаюсь думками до неї
може винна осінь
адже саме осінь принесла в моє життя
найболючішу зі смертей
мені навіть довго здавалося
наче це я померла –
не жити п’ять років
бути ходячим небіжчиком
десь так само по відчуттях
якщо уявити, що мертві можуть відчути
ці думки гігантськими хвилями
набігають на схили моєї свідомості
важкі, разбиваются о скелі моєї нормальності
заливають її собою повністю
і от я стою
сама
посеред океану
холодного лютого жадібного
нещадного гострого
темного, наче травнева ніч
і ніц немає
лише вони
мої тихі печальні думки
мої хворобливо темні сни
мої болі і туги
і моє спасіння від смерті
у ній самій
2020-09-24 13:59:11
3
0