.

Маша Китаєва

на перонах усіх вокзалів цілуватися з незнайомцями наче вперше, наче востаннє знімати одяг у задушливому купе розплітати коси заздрити світові який не знає поділу на зиму і осінь який має кожного дня пахощі квітів спів пташок теплі світанки літо на пірсах усіх пристаней проводжати помахом рук у далеку путь мореплавців плескати в долоні кричати та плакати брати себе за скроні та міцно стискати щоб кожна думка лишилася там і не випала з рота хай би там як – за сірими зливами за грозами за смертю листів кленових вічне калинове полум’я сяє єдиний маяк на шляху до вічної як смерть зими

2020-09-24 14:00:33

3

0

Схожі вірші

Всі

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

47

11

2068

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

2036