.

Маша Китаєва

чорні гори розлогі долини дороги люди море синь його тепле каміння розпечене місто золото кучерів засвічених сонцем тихі ліси мовчазні озера пташка цвірінькає – чуєш? кличе шурхіт шин по шосейній темряві пахощі квітів тонких та тендітних сіль на плечах на волоссі та віях гола і боса чесна і тиха осінь крокує маренням зливи дощі почалися? а що почалося? немає кінця як немає початку є тільки тут є тільки зараз гола і боса що з тебе взяти виходиш з себе щоб стати осінню

2020-09-24 13:57:46

3

0

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

2610

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

1957