.

Маша Китаєва

чорні гори розлогі долини дороги люди море синь його тепле каміння розпечене місто золото кучерів засвічених сонцем тихі ліси мовчазні озера пташка цвірінькає – чуєш? кличе шурхіт шин по шосейній темряві пахощі квітів тонких та тендітних сіль на плечах на волоссі та віях гола і боса чесна і тиха осінь крокує маренням зливи дощі почалися? а що почалося? немає кінця як немає початку є тільки тут є тільки зараз гола і боса що з тебе взяти виходиш з себе щоб стати осінню

2020-09-24 13:57:46

Інші вірші поета

. . . .

Інші поети

I_am_not_star

@I_am_not_star

Товариш Торька

@v_serze

Asker Nerys

@Asker_Nerys

Схожі вірші

Всі

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

1485

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1811