.
чорні гори розлогі долини дороги люди море синь його тепле каміння розпечене місто золото кучерів засвічених сонцем тихі ліси мовчазні озера пташка цвірінькає – чуєш? кличе шурхіт шин по шосейній темряві пахощі квітів тонких та тендітних сіль на плечах на волоссі та віях гола і боса чесна і тиха осінь крокує маренням зливи дощі почалися? а що почалося? немає кінця як немає початку є тільки тут є тільки зараз гола і боса що з тебе взяти виходиш з себе щоб стати осінню
2020-09-24 13:57:46
3
0
Інші поети
Екатерина Арлей
@Katherine_morningstar
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1403
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
48
11
1436