Коли я був дитиною, то брехав так багато і настільки переконливо, що майже побудував ціле життя, в якому все було інакше. Якось, коли батьки привезли мене на літо до бабусі, я розповів, що вдома мене замикають у туалеті, у дверцятах якого випиляно віконце для тарілки з їжею. Розповідаючи, я плакав - Станіславський би розчулився, і сказав "вірю!". Таких історій було кілька, але загалом я брехав дуже часто.

Потім довго намагався відучити себе, бо з жахом усвідомив, що деякі вигадані факти відклалися в голові, як реальні. Доводилося робити відкати у пам'яті, щоб згадати, як усе було насправді. Пам'ять відчайдушно чинила опір, а мозок продовжував вибудовувати ілюзорну картинку, на якій я добрий, а решта — засранці.

Після двадцяти мене переклинило. Хотілося бути добрим, класним та чесним. Намагався. Потоваришував із натовпом народу. Дехто залишився досі. Однак, є речі, що викорінюються з великими труднощами.

У 2005 чи 2006 році відбулася історія. Приїхала подруга з іншого міста, і гуляючи з нею та загальними друзями, я запізнився на роботу. Що я зробив? Написав смс шефу, що маю проблеми. Приїхав із запізненням на півгодини, весь у сльозах і соплях, розповідаючи, що подрузі стало погано, і я з нею поїхав на швидкій. Мене заспокоювали всім колективом, дали води. І, зрозуміло, ніхто не покарав. Але совість мучить досі.

З того часу я намагаюся діяти за принципом "клин клином", говорячи максимальну кількість правди, розповідаючи те, що колись вважав таємницею. Це хороша, хай і не ідеальна терапія.

Тому що хибна пам'ять створила хибне минуле, в якому я завжди добрий і завжди жертва. Хоча не раз був не правий сам. Цим порозумівся мій конфлікт у 7 - 8 класі з кількома хлопцями. Мозок заблокував у пам'яті, що я обзивав хлопчика, з яким сидів за однією партою. Саме це призвело потім до того, що він почав мене бити.

Хибна пам'ять – страшна штука. Іноді ми самі її створюємо, але трапляються й інші випадки. Наприклад, якось давним-давно читав про мужика, який вважав, ніби його викрадали прибульці, а виявилося, що це результат гіпнозу. Доблесні військові вчені його використовували у своїх цілях, а потім впровадили на згадку думки про те, що це всі інопланетяни.

Брехня всюди - у рекламі, політиці, медицині, особистих відносинах. Ми звикли до того, що брехати не лише можна, а й потрібно. Однак це призводить до того, що все життя людського суспільства будується не на фактах і реальному ставленні один до одного, а на грандіозному обмані всіх усіма.