Вуличний музикант
Маргаритка
Одного разу ввечері зустріла на вокзалі скрипаля, що виконував якусь неймовірну композицію. Я закохалась у його музику. І у нього теж. Стала приходити на те ж місце в той же час лише для того, щоб подивитись на нього і послухати його мистецтво. Нарешті він звернув на мене увагу. Запросив на прогулянку. Звісно ж, я погодилась. Ми випили ароматну каву, трохи поговорили і тоді я зрозуміла, що люблю його. А він - лише свою скрипку💔
2020-12-22 20:15:24
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Маргаритка
@ Akeldama сподіваюсь, це Ви про скрипаля)))
Відповісти
2020-12-22 20:41:34
1
Akeldama
@Маргаритка ну звичайно, не про себе)
Відповісти
2020-12-22 20:42:09
Подобається
Маргаритка
@ Akeldama 😅😅
Відповісти
2020-12-22 20:42:29
1
Інші вірші поета
Мама Любви в мире нету Жорстоке кохання А вона так хотіла жити....
Інші поети
Plzdrinkmypapaaa
@Plzdrinkmypapaaa
MuSeqHar
@museqhar
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2230
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2696