Вуличний музикант
Одного разу ввечері зустріла на вокзалі скрипаля, що виконував якусь неймовірну композицію. Я закохалась у його музику. І у нього теж. Стала приходити на те ж місце в той же час лише для того, щоб подивитись на нього і послухати його мистецтво. Нарешті він звернув на мене увагу. Запросив на прогулянку. Звісно ж, я погодилась. Ми випили ароматну каву, трохи поговорили і тоді я зрозуміла, що люблю його. А він - лише свою скрипку💔
2020-12-22 20:15:24
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Маргаритка
@ Akeldama сподіваюсь, це Ви про скрипаля)))
Відповісти
2020-12-22 20:41:34
1
Akeldama
@Маргаритка ну звичайно, не про себе)
Відповісти
2020-12-22 20:42:09
Подобається
Маргаритка
@ Akeldama 😅😅
Відповісти
2020-12-22 20:42:29
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1995
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12478