Вуличний музикант
Маргаритка
Одного разу ввечері зустріла на вокзалі скрипаля, що виконував якусь неймовірну композицію. Я закохалась у його музику. І у нього теж. Стала приходити на те ж місце в той же час лише для того, щоб подивитись на нього і послухати його мистецтво. Нарешті він звернув на мене увагу. Запросив на прогулянку. Звісно ж, я погодилась. Ми випили ароматну каву, трохи поговорили і тоді я зрозуміла, що люблю його. А він - лише свою скрипку💔
2020-12-22 20:15:24
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Маргаритка
@ Akeldama сподіваюсь, це Ви про скрипаля)))
Відповісти
2020-12-22 20:41:34
1
Akeldama
@Маргаритка ну звичайно, не про себе)
Відповісти
2020-12-22 20:42:09
Подобається
Маргаритка
@ Akeldama 😅😅
Відповісти
2020-12-22 20:42:29
1
Інші вірші поета
Було вже пізно... А вона так хотіла жити.... Жорстоке кохання Останній крок
Інші поети
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1833
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6209