Вуличний музикант
Маргаритка
Одного разу ввечері зустріла на вокзалі скрипаля, що виконував якусь неймовірну композицію. Я закохалась у його музику. І у нього теж. Стала приходити на те ж місце в той же час лише для того, щоб подивитись на нього і послухати його мистецтво. Нарешті він звернув на мене увагу. Запросив на прогулянку. Звісно ж, я погодилась. Ми випили ароматну каву, трохи поговорили і тоді я зрозуміла, що люблю його. А він - лише свою скрипку💔
2020-12-22 20:15:24
3
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Маргаритка
@ Akeldama сподіваюсь, це Ви про скрипаля)))
Відповісти
2020-12-22 20:41:34
1
Akeldama
@Маргаритка ну звичайно, не про себе)
Відповісти
2020-12-22 20:42:09
Подобається
Маргаритка
@ Akeldama 😅😅
Відповісти
2020-12-22 20:42:29
1
Інші вірші поета
Любви в мире нету Останній крок Мама А вона так хотіла жити....
Інші поети
Alonar
@Alonar
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1940
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5651