Любви в мире нету
Маргаритка
Любовь—это мука. Любовь—это казнь. Любовь—это розлука. Любовь—это соблазн. Любовь—это сказка. Любовь—это ложь. Здесь нету подсказки. Всё это триндеж. Любви не бывает. Бывает обман. Любовь—не желает, Не залезет в карман. Любви в мире нету, И нету забот. Привязаны все к интернету. Он ведь важнее, а любовь...... Подождёт.
2018-09-30 19:21:56
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Mashka Zelenchuk
Те що зараз всі прив'зані до інтернеті я з тобою згодна,але повір кохання є і навіть часто люди знаходять своє кохання знакомлячись в інтернеті😊
Відповісти
2018-09-30 19:34:13
Подобається
Інші вірші поета
Мама Вуличний музикант Жорстоке кохання Було вже пізно...
Інші поети
Almost_holy
@Almost_holy
BON BON
@bon_bon_c0xu
Red Blue
@redAndblue
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1567
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1225