Жорстоке кохання
Він кохав, вона любила. І серце та й йому розбила. Він квіти дарував,вона сміялась. Він розлюбив,вона боялась. Всередині сидить лиш страх, Що все, що відбувалось-то лиш прах. Що все, що було загуло. Що вся ця радість і тепло Враз зникли раз і назавжди. Вона хотіла крикнути:"Зажди!" Та замість того лились сльози. Вона жила так хоч які б були морози. Він також плакав, трохи шкодував, Що так от взяв, пішов,пропав. Але нащо лишатись було, Коли кохана не любила!? Та все це десь в минулому давно— І загубилися спогади, лишилось лиш одно— А він кохав вона любила. А він пішов, вона простила.
2018-09-24 20:39:19
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Маргаритка
@Валерьян Тамулин находу склала, того є більше недоліків
Відповісти
2018-09-24 20:40:35
2
Mashka Zelenchuk
Дуже гарно👍
Відповісти
2018-09-25 11:24:16
1
Маргаритка
@Mashka Zelenchuk спасибі
Відповісти
2018-09-25 11:36:51
2
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1514
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
129
26
4474