Жорстоке кохання
Маргаритка
Він кохав, вона любила. І серце та й йому розбила. Він квіти дарував,вона сміялась. Він розлюбив,вона боялась. Всередині сидить лиш страх, Що все, що відбувалось-то лиш прах. Що все, що було загуло. Що вся ця радість і тепло Враз зникли раз і назавжди. Вона хотіла крикнути:"Зажди!" Та замість того лились сльози. Вона жила так хоч які б були морози. Він також плакав, трохи шкодував, Що так от взяв, пішов,пропав. Але нащо лишатись було, Коли кохана не любила!? Та все це десь в минулому давно— І загубилися спогади, лишилось лиш одно— А він кохав вона любила. А він пішов, вона простила.
2018-09-24 20:39:19
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Маргаритка
@Валерьян Тамулин находу склала, того є більше недоліків
Відповісти
2018-09-24 20:40:35
2
Mashka Zelenchuk
Дуже гарно👍
Відповісти
2018-09-25 11:24:16
1
Маргаритка
@Mashka Zelenchuk спасибі
Відповісти
2018-09-25 11:36:51
2
Інші вірші поета
Любви в мире нету Мама Вуличний музикант Було вже пізно...
Інші поети
Khokh..
@khloudm99
Yunus Arpacı
@yunusarpc
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2420
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3966