Було вже пізно...
Маргаритка
Її небесного кольору очі— Це повна протилежність ночі. Вона його кохає,він сміється. З її очей сльозина ллється. Вона лиш плаче і ридає Ось так от у житті буває. Він покохав, але було вже пізно, Хотів він цілувати її ніжно, Хотів казати що кохає, Але ось так в житті буває. Все доля вирішила за обох, Вона щаслива, а його карає Бог.
2018-09-25 19:20:36
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Akeldama
Так йому і треба
Відповісти
2020-12-22 20:27:59
Подобається
Інші вірші поета
Жорстоке кохання Любви в мире нету Останній крок Вуличний музикант
Інші поети
CVLD BLVVDED
@CVLD_BLVVDED
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16469
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13039