Було вже пізно...

Маргаритка

Її небесного кольору очі— Це повна протилежність ночі. Вона його кохає,він сміється. З її очей сльозина ллється. Вона лиш плаче і ридає Ось так от у житті буває. Він покохав, але було вже пізно, Хотів він цілувати її ніжно, Хотів казати що кохає, Але ось так в житті буває. Все доля вирішила за обох, Вона щаслива, а його карає Бог.

2018-09-25 19:20:36

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Akeldama

Так йому і треба

Відповісти

2020-12-22 20:27:59

Подобається

Інші вірші поета

Жорстоке кохання Мама А вона так хотіла жити.... Останній крок

Інші поети

Володя Винтоняк

@volodya_vintonyak

Rogachova

@Rogachova

Lone_Wolf

@Lone_Wolf

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2791

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3622