Було вже пізно...

Маргаритка

Її небесного кольору очі— Це повна протилежність ночі. Вона його кохає,він сміється. З її очей сльозина ллється. Вона лиш плаче і ридає Ось так от у житті буває. Він покохав, але було вже пізно, Хотів він цілувати її ніжно, Хотів казати що кохає, Але ось так в житті буває. Все доля вирішила за обох, Вона щаслива, а його карає Бог.

2018-09-25 19:20:36

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Akeldama

Так йому і треба

Відповісти

2020-12-22 20:27:59

Подобається

Інші вірші поета

Жорстоке кохання Вуличний музикант А вона так хотіла жити.... Любви в мире нету

Інші поети

Neha

@neha_09

Уляна

@Ulyana_New

NOURCHEN LEE

@_Nourchen

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13033

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6214