Було вже пізно...
Маргаритка
Її небесного кольору очі— Це повна протилежність ночі. Вона його кохає,він сміється. З її очей сльозина ллється. Вона лиш плаче і ридає Ось так от у житті буває. Він покохав, але було вже пізно, Хотів він цілувати її ніжно, Хотів казати що кохає, Але ось так в житті буває. Все доля вирішила за обох, Вона щаслива, а його карає Бог.
2018-09-25 19:20:36
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Akeldama
Так йому і треба
Відповісти
2020-12-22 20:27:59
Подобається
Інші вірші поета
Мама Жорстоке кохання А вона так хотіла жити.... Любви в мире нету
Інші поети
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16443
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6198