Було вже пізно...
Маргаритка
Її небесного кольору очі— Це повна протилежність ночі. Вона його кохає,він сміється. З її очей сльозина ллється. Вона лиш плаче і ридає Ось так от у житті буває. Він покохав, але було вже пізно, Хотів він цілувати її ніжно, Хотів казати що кохає, Але ось так в житті буває. Все доля вирішила за обох, Вона щаслива, а його карає Бог.
2018-09-25 19:20:36
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Akeldama
Так йому і треба
Відповісти
2020-12-22 20:27:59
Подобається
Інші вірші поета
А вона так хотіла жити.... Любви в мире нету Жорстоке кохання Вуличний музикант
Інші поети
King Dante
@grotesquecreature
Jenn
@Jenna_Jeanne
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2448
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13198