A bala que atinge o preto não te machuca.
Enquanto a bala e a faca atingi o inocente pobre, negro e favelado, ninguém liga, ou faz vídeo dizendo que é errado Agora se é branco, usa terno, é inricado todos vem dar a mão e dizer estar indignado Essa é a hipocrisia que nos rodeia só é ruim se mexe com você , mas vocês precisam saber, mesmo sendo dificil é possivel acontecer com você A riqueza não te blinda, você continua de carne e osso Disser que "bandido bom é bandido morto" É fácil se ele for negro, pobre e favelado Agora se é um riquinho de terno e gravata governador ou lá do senado, não pode, porque ele só fez algo errado. Essa é a ideia de muitos que por aí que nos rodeiam A violência gratuita mata todo dia, mas jornais e nas matérias policiais é só mais um morto à entrar nas estatísticas criminais Muita gente já está acostumada a ver, crimes sendo tratados como naturais, Mas pra mim isso é considerado uns dos crimes mais brutais Inocentes sendo assassinados por causa de coisas banais , e ainda querer liberar armas pra população, ai sim que vai acontecer a rebelião, mas quantos inocentes precisam morrer pra vocês perceber que violência não se resolve com mais violência. -Franci Paholski
2018-09-08 02:28:56
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
João Ninguém
Bom trabalho,sou contra o porte acredito que só vai piorar as coisas gostei da parte que você diz que as pessoas já estão acostumados com os crimes na sociedade pois estão acomodados.
Відповісти
2018-09-08 02:33:18
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11208
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1850