A bala que atinge o preto não te machuca.

Franci Paholski

Enquanto a bala e a faca atingi o inocente pobre, negro e favelado, ninguém liga, ou faz vídeo dizendo que é errado Agora se é branco, usa terno, é inricado todos vem dar a mão e dizer estar indignado Essa é a hipocrisia que nos rodeia só é ruim se mexe com você , mas vocês precisam saber, mesmo sendo dificil é possivel acontecer com você A riqueza não te blinda, você continua de carne e osso Disser que "bandido bom é bandido morto" É fácil se ele for negro, pobre e favelado Agora se é um riquinho de terno e gravata governador ou lá do senado, não pode, porque ele só fez algo errado. Essa é a ideia de muitos que por aí que nos rodeiam A violência gratuita mata todo dia, mas jornais e nas matérias policiais é só mais um morto à entrar nas estatísticas criminais Muita gente já está acostumada a ver, crimes sendo tratados como naturais, Mas pra mim isso é considerado uns dos crimes mais brutais Inocentes sendo assassinados por causa de coisas banais , e ainda querer liberar armas pra população, ai sim que vai acontecer a rebelião, mas quantos inocentes precisam morrer pra vocês perceber que violência não se resolve com mais violência. -Franci Paholski

2018-09-08 02:28:56

4

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

João Ninguém

Bom trabalho,sou contra o porte acredito que só vai piorar as coisas gostei da parte que você diz que as pessoas já estão acostumados com os crimes na sociedade pois estão acomodados.

Відповісти

2018-09-08 02:33:18

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11607

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5049