Італія. Рим. Квартира десь у центрі міста.

Починає світати, я стою в пройомі дверей у чорному строгому костюмі, як завжди подобалося їй і дивлюся на неї, оголену, з вигорілим попільно-русявим волоссям і легкою засмагою як завжди подобалося мені. По істині не земної краси дівчина з маленьким витонченим носиком, злегка рожевими маленькими пухкими губками, часом мені здається, що ми з різних галактик і такої богині там, звідки вона, теж уже більше немає. Одна на всі мільярди галактик у всесвіті. Вона спокійно і мирно лежала на боці затиснувши між ніг біле шовкове простирадло, прикриваючи ним свої груди, вона не боялася моєї присутності просто їй ставало якось жахливо соромно коли я так довго дивився на її оголене тіло. Раптом перші прямі промені сонця увірвалися і пронизали простір кімнати, тільки тепер я помітив, що їй було трохи прохолодно, тому що вся її неприкрита права сторона тіла була вкрита гусячою шкірою. З нею я завжди був щасливий. Ще мить, сонячне проміння стало її пригрівати, і замість того щоб піддатися бажанню зігріти її ще більше, я просто вийшов з кімнати, і пройшовши через ще одну кімнату з балкончиком потрапив на кухню, де вже заздалегідь приготував сніданок. Фірмові млинці зі шматочками фруктів і полуничним джемом, склянка апельсинового соку для неї, і виноградного, з темного винограду, для себе. Я взяв велику круглу тацю і пішов на балкон. З балкона відкривався шикарний вид на Рим, ці старовинні будинки, верхівки соборів і ранкове сонце, здається що прекраснішого місця на землі не існує, я поставив тацю на столик на балконі і взяв склянки з соком, а потім повернувся до оголеної красуні що досі ніжилась у ліжку. Коли я зайшов вона лежала вже в півоберта обома плечами торкаючись подушки і дивилася на лінію горизонту де на тлі сонця розчинялися багаторічні, просочені стародавньою історією, будинки цього чудового міста. Я простягнув їй склянку соку вона повернулася до мене, її м'який і ніжний але пронизливий погляд був спрямований в мої очі, вона птяглась і взяла склянку, дотик її пальців до моїх викликав у моєму мозку нищівну бурю спогадів і я здається навіть на якісь частки секунд випав з реальності.

Вона залпом випила пів склянки соку, потім вдихнула на повні легені і простягла мені склянку назад, я відпив трохи з її скляки торкаючись того місця де були ще мить тому її палкі губи, очі її блиснули грайливо у відповідь, потім взяв і поставив склянки на тумбочку поруч з ліжком і сів тут же на  край. Спершись на руку я сидів і дивився як сонце грає на її шкірі, як воно гріє її ніжні плечі та пестить її щічки, воно не обпалює, ні. Навіть сонце не може з нею інакше ніж ласкаво, "напевно вона і справді богиня" думав я дивлячись у її карі очі. Вони нагадували якийсь чудовий шоколадний напій із вкрапленнями відтінків клинового сиропу та меду. Я б вічність міг дивитися в ці до безумства чудові очі.

Ще пару хвилин вона лежала нерухомо, а потім повернулася до мене і мабуть втомившись чекати коли вже я її поцілую, піднялася спираючись на руку, так що тепер простирадло спало і груди її оголилися, глянула на мою руку, повільно підняла погляд, і тут ніби за задумом режисера як у картині якоїсь мелодрами я простягнув свою руку пальцями проникаючи крізь її волосся до потилиці і ми сплелися в жаркому поцілунку, іншою рукою вона розстібнула гудзики на моїй білій сорочці. Я пішов у наступ, скинув у бік піджак все так само не відриваючись від неї губами, туфлі разом з шкарпетками олетіли кудись в бік, потім ми перейшли в горизонтальніше положення і вона розстібнула блискавку на моїх брюках.