Крізь власний глузд
G.A.V Vriter
Від тебе мені холодно До тебе мене ніяк Твій голос такий сталевий Що ріже повітря враз Ти кажеш тобі не байдуже А потім що мушу я Питаєш "ну як ти "друже"?" Та потім "спершу зроби це отак" Я постійно ближче намагаюсь до тебе буди Роблю все що я можу для нас Та ти кажеш що це не вчасно і що ще не час Тікаєш кудись далеко туди де не може бути нас І час я це знаю точно Усіх розташує по їх місцях Та скільки його минуло Не знаю і скільки іще мене Мене ти з життя звернула А я сміливо рушав на це Обіцяла що все буде інакше А я вірив крізь власний глузд
2023-01-22 17:28:47
0
0
Інші вірші поета
Не вдома У ночі Гортаючи... Ми не один народ
Інші поети
Ťşųm
@Tsum
GRAFO
@grafo
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4129
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13527