Крізь власний глузд

G.A.V Vriter

Від тебе мені холодно До тебе мене ніяк Твій голос такий сталевий Що ріже повітря враз Ти кажеш тобі не байдуже А потім що мушу я Питаєш "ну як ти "друже"?" Та потім "спершу зроби це отак" Я постійно ближче намагаюсь до тебе буди Роблю все що я можу для нас Та ти кажеш що це не вчасно і що ще не час Тікаєш кудись далеко туди де не може бути нас І час я це знаю точно Усіх розташує по їх місцях Та скільки його минуло Не знаю і скільки іще мене Мене ти з життя звернула А я сміливо рушав на це Обіцяла що все буде інакше А я вірив крізь власний глузд

2023-01-22 17:28:47

Інші вірші поета

Відтінки пам'яті Гортаючи... Уривки У ночі

Інші поети

Итан Торкио

@dupochka

Nala

@anuton

King Dante

@grotesquecreature

Схожі вірші

Всі

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

2464

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1804