Сяйвоград
⠀ Я побачив тебе в Сяйвограді, як за виходом синтез-печаль. Потойбіччям зочити не взмозі, ні на опис, та навіть в запас. ⠀ У тойбічному арті маестра, інтерсекцій ідейних чудес, ти одне перехрестя захоплень, сингулярності магій кілець. ⠀ Ти самотня піщинка кристалу, Сяйвограду перлина думок, я контакти замкнув мимоволі, у твоїх золотавих сріблин. ⠀ У дрімоті земельного хмелю, грою свіжих і юних чуттів, ти завчасно остання із виду, протитечії відданих хвиль. ⠀ Сяйвоградом, минаючи бедра, бруд і сором тазових втіх, на підйомі реторти закону, ми новітники вражого тла. ⠀ В акурат відділяємо цедру, та сповзаємо боком злиття, ти секторна обабіч четвірка, а я завжди селектор-маяк. ⠀ Одинадцяте диво утвореннь, еволюції побуту плеч, хоч і тестом закладена врода, ба наркозом бурлить твоя суть. ⠀ Ти єдина порука усмішки, плазокрилим іронія мук, Сяйвограду чарівная зваба, та земельному осуд і суд. ⠀ Ти так кажеш, мов горами сходиш, «Міста» шпилем, вершинами прав, і не схоже, викрученим м'язом, не для треба від третіх осіб. ⠀ Ти є чином завал руху-схеми, і дивочно скуйовжений лик, Сяйвоград надарує дилеми, я сміюйся з тобою, пробач. ⠀ Ти і я, то є лічені тези, резонансом кодованих діб, упереджено, схиблено, немно, Потойбіччя із нами, не плач. ⠀ Забуття амнезією лихо, Сяйвоградних прикритих повік, ти залишишся грою картини, галереї тойбічних світлин. ⠀ І прости мені, черствая воля, як броварня фантазій і трун, я помру на зорі Сяйвограду, у долонях лялькових фігур ...
2021-04-19 14:47:14
5
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2511
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11445