Where?
(18+)
Іскорка пролетіла і щезла, І та жага, напевно замерзла. Всі ми по-різному красиві і звабливі проте ж треба дивитись на це у перспективі. Часто думав "about us" І риму цю верчу я повсякчас Відкрився - чекаю нагоди, Що далі нас ждуть нові ті пригоди. Літо почалось це дуже прикольно, Готувався до цього я звісно ретельно, Захотів тепер нових вражень, І не треба для цього тупих повноважень Є у світі багато підстав, Щоб наркотик цей ще дужче міняв Хочу знати, що зараз ти мутиш Часом своїм як уже крутиш? Придумав, напевно я справ дохуя А день уже добігає кінця Від похвали до образи не так вже і далеко. На граблі ті самі стаю може легко Дитячий розум - то такий край Шо мрієш попасти у завітаний рай незнаю чого не спиться мені, І муза приходить лиш у пітьмі. Навіщо давати пусті обіцянки? А потім спригувати, наче це гранка. На любі пропозиції казати "окей" Та на різні відмазки є багато ідей. І я завжди був такий прóстий Раніше наівний,а тепер злосний Правду кажуть: "Свій розум май, Но нікому СУКА не довіряй". Від того моменту, мене обпалило І шо я курив? І чого так убило? Грішуть всі, навіть і я. А чого ж то бля, не виходить ніхуя? Може те, що проклятий я І та підкинута свиня Сука, як це виглядає дико, Що плани міняються різко. Яка з того правда, що кажеш мені ти? Я завжди можу будь у чому допомоги. Нічого не бійся і не тікай Бо кожна людина робить свій рай. 17.06.21 by GFM
2021-06-22 09:50:15
2
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12478
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4088