Where?
(18+)
Іскорка пролетіла і щезла, І та жага, напевно замерзла. Всі ми по-різному красиві і звабливі проте ж треба дивитись на це у перспективі. Часто думав "about us" І риму цю верчу я повсякчас Відкрився - чекаю нагоди, Що далі нас ждуть нові ті пригоди. Літо почалось це дуже прикольно, Готувався до цього я звісно ретельно, Захотів тепер нових вражень, І не треба для цього тупих повноважень Є у світі багато підстав, Щоб наркотик цей ще дужче міняв Хочу знати, що зараз ти мутиш Часом своїм як уже крутиш? Придумав, напевно я справ дохуя А день уже добігає кінця Від похвали до образи не так вже і далеко. На граблі ті самі стаю може легко Дитячий розум - то такий край Шо мрієш попасти у завітаний рай незнаю чого не спиться мені, І муза приходить лиш у пітьмі. Навіщо давати пусті обіцянки? А потім спригувати, наче це гранка. На любі пропозиції казати "окей" Та на різні відмазки є багато ідей. І я завжди був такий прóстий Раніше наівний,а тепер злосний Правду кажуть: "Свій розум май, Но нікому СУКА не довіряй". Від того моменту, мене обпалило І шо я курив? І чого так убило? Грішуть всі, навіть і я. А чого ж то бля, не виходить ніхуя? Може те, що проклятий я І та підкинута свиня Сука, як це виглядає дико, Що плани міняються різко. Яка з того правда, що кажеш мені ти? Я завжди можу будь у чому допомоги. Нічого не бійся і не тікай Бо кожна людина робить свій рай. 17.06.21 by GFM
2021-06-22 09:50:15
2
0
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1930
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3212