Єлизавета Сопко

@eliza_vetti_

Твори добро

Доброта — це любов і турбота,

Доброта живе в кожному з нас.

Доброта — це постійна робота

Для людської душі кожен час.

Розквіта доброта, немов квітка

Від турботи, обійм, співчуття,

А зростає вона від любові,

Допомоги людської, тепла.

Творити добро — це приємно:

Світло з’явиться в інших очах.

Не чекай, що це буде взаємно,

Всі ми ходим по різних стежках.

Тож твори добро ти невпинно

Чи то в будні, чи у свята.

Знаю точно я, що вернеться

Тобі щира людська доброта.

Цінність життя

Цінуй життя — воно єдине,

Борись за нього до кінця,

І кожну мить, і кожну днину

Люби і бережи життя.

Живи сьогоднішнім на повну

І час ніколи не марнуй,

Кохай, радій та, безумовно,

В житті ніколи не сумуй!

Подорожуй, цілуй, танцюй,

Борись за щастя до кінця,

Співай, твори, пиши, цінуй...

І, звісно, бережи життя.

Слова

Не можна уявити світ без слів,

Вони бувають теплі та холодні.

Словами можна ранить в якусь мить

І ними можна рани ці загоїть.

Слова як дерева весняний цвіт,

Словами можна вбить і підбадьорить,

І можна ними істину промовить,

А можна обдурити увесь світ.

Слова — це і байдужість, й піклування,

Це наші думки, наші почуття,

Живе в них правда і живе брехня,

Слова — це кольори твого життя.

Вирішуй конфлікти!

В житті конфлікти неминучі,

Але якщо їх розв’язать,

Зумієм ми прожити дружно,

Життя на зло не витрачать.

Ми перестанем сперечатись,

Злорадство і ненависть підуть,

А мир і щире спілкування

Нам радість й злагоду несуть.

Конфлікт руйнує всі стосунки,

Конфлікт потрібно уникать,

Хай будуть мудрі світлі думки

Тобі завжди допомагать.

***

— Країно, рідна, чи втомилась

Ти від війни, тяжких страждань

— Так. Все тіло моє ізранене

Від куль, пожеж

І від постійних обстрілів ворожих.

— Моя квітуча Україно,

Я пам’ятаю, як цвіли твої сади,

Спадали віти зі спілими плодами,

Як буйно колосилися лани,

Раділи твої діти і пташки співали.

— Так, зі смутком в серці згадую усе,

А зараз бачу лиш одні руїни.

Кругом обірване гілля,

Геть бур’яном засіяна рілля,

Дитячі сльози і покинуті хатини.

Не опускай ніколи руки

Життя складніше ніж здається,

Усі ми робим помилки,

Але не кожному вдається

Не впасти, встояти, іти.

Не опускай ніколи руки

В тяжкі часи, часи розлуки.

Запам’ятай: все можеш ти,

Тому вставай і далі йди.

І через біль, і через муки

Не опускай ніколи руки.

Коли здається, що цей світ жахливий,

Коли живе в твоєму серці пустота,

Коли із нього сльози, наче роси, линуть,

Коли так плаче, рветься і болить душа,

Ти посміхнись — і з’явиться та віра

В щасливе, довге, світле майбуття.

Крила кохання

Коли бачу тебе,

Мої очі горять,

Моє сеpце палає коханням.

Тебе бачу у сні, відчуваю в думках,

Ти у мріях моїх, в сподіваннях.

Коли поруч з моїм

Б’ється серце твоє,

Я до неба хочу злітати.

Я щаслива в цю мить,

Я літаю між хмар,

Хочу вічнo крила ці мати.

Справжній друг

Справжній друг — велика цінність,

Він не грає сотні ролей,

Він подбає, дасть пораду,

Він у радості і горі

Буде поруч із тобою.

Друг підтримає, як треба,

Зрозуміє все без слів,

Збереже твої секрети,

Бо надійний й вірний він.

Справжню дружбу не зламають

Ані відстань, ані час.

Справжня дружба силу має

І міцніє повсякчас.