No More Need
I'm all out of hope of meeting you, Taking pictures with you, holding you so tight you can hardly breathe, Walking through streets and valleys of towns And cities where we've never ever been I'm all out of dreaming about telling you how much I respect you And love you and adore you very very much You don't even know how I wish my mad fantasies to finally become reality How I long for your innocent and such soft gentle touch I can not also imagine what would it be like Seeing your face, smiling open wide Looking at a shy and displaced creature like myself While the clouds are gathering around the Sun shining bright I'm such a fool to transform into someone else So that I could hide my personality at all And please don't even try to persuade me It's not okay. Dancing in the darkness with my own fall I catch myself playing like a little stupid girl Tricking with people I hold most dear To my heart broken into thousands of small pieces Which aren't able to be completely fixed. And now can you hear My body tearing apart with rotten meat Attached to my fragile bones and poisoned blood Floating in my weak veins? But you don't pay any point of your attention So well keep on your mind but beware of the upcoming flood Full of all my disappointments and sadness and endless rage Boiling outside this rusty surface turning around When you understand after all what is happening to me It will be too late and as soon as I reach the ground I will be lying in a new recently digged heartopen grave And the new generation's gonna spread the new seeds Of cruelty, violence and hatred and this continuous war between nations And at last I say: in everything there was, there is and there will be no more need.
2018-10-24 10:55:59
2
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4600
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
11138