Маски
Ференіка Грушецька
Коли душа так просить ласки, Потрібно дати, бо загине. Коли вас просять зняти маски, Тоді зніміть й обличчя відпочине. Хіба собою бути важко? Забути про чужі думки І просто, легко зняти маски І викинуть у смітники. І весь цей пафос заховайте Подалі від чужих очей. Ви не лялька, то не грайте Спектаклі для усіх людей.
2019-05-26 18:03:10
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Nika_Antonni
Як же це приємно читати вірші, своєю, української мовою)))))
Відповісти
2019-12-19 20:23:29
Подобається
Ференіка Грушецька
@Nika_Antonni українська мова–це передозування натхненням😌
Відповісти
2019-12-20 09:39:43
1
Інші вірші поета
Лютневе послання Тіло без душі Наївна Три, нуль девʼять
Інші поети
D. K.V.
@d_kv
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4689
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5654