Маски
Ференіка Грушецька
Коли душа так просить ласки, Потрібно дати, бо загине. Коли вас просять зняти маски, Тоді зніміть й обличчя відпочине. Хіба собою бути важко? Забути про чужі думки І просто, легко зняти маски І викинуть у смітники. І весь цей пафос заховайте Подалі від чужих очей. Ви не лялька, то не грайте Спектаклі для усіх людей.
2019-05-26 18:03:10
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Nika_Antonni
Як же це приємно читати вірші, своєю, української мовою)))))
Відповісти
2019-12-19 20:23:29
Подобається
Ференіка Грушецька
@Nika_Antonni українська мова–це передозування натхненням😌
Відповісти
2019-12-20 09:39:43
1
Інші вірші поета
Не закохуйся Відпусти Тату, зараз йде війна... 2017
Інші поети
Virtoria
@Victoria_Sandulenko
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6070
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4993