Не хочу

Ференіка Грушецька

Я не хочу вагатися чи бути з тобою. Я не хочу боятися знову піти. Я не думаю серцем, а вже головою, І я бачу у нас зовсім різні світи. Я не хочу боятися твого відходу. Я не хочу мовчати, коли мені важко. Буває, не даєш ти мені аж проходу, А буває інколи тяжко. Я не хочу постійно себе заривати, Бо ти точно не будеш копáти. Я не хочу постійно в обличчя кричати, А ти будеш мовчати. Моя люба, вже досить мене убивати. Наша дружба вже майже на дні. Ти хотіла над мною лише тільки влади, А отримаєш це лише тільки в сні. Ти завжди розуміла де я навчаюсь, І як вмію тепер я читати людей, А тепер ти сама на це вже попалась, Тож, тепер можеш йти геть. Ти зі мною уже попрощалась, Я не буду тебе вже тримати. Ти була така мила спочатку, А тепер тебе не упізнати.

2023-04-18 21:46:18

3

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Ганна Мельник

Красивий вірш. В наш час справді важливо розрізняти людей. Гадаю, що такі вірші допомагають набратися сміливості поговорити зі своєю другою половинкою на дійсно важливу тему

Відповісти

2023-09-11 14:27:45

Подобається

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5854

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2359