Омана
Ференіка Грушецька
Вночі був страх, палкі цілунки І серце билося невпинно. Ти чув мій запах, мої звуки, А я не знала, що загину. І це лиш пастка, не любов, Лише омана сильна і болюча І в жилах тихо стигла кров, Коли торкався – я цвітуча. Ламало тіло не від кайфу, Скоріш від слабкості й страхý, Ти упіймав мрійливу німфу І не каєшся в гріху.
2019-02-11 14:02:20
9
0
Інші вірші поета
Усе з нуля Слово ранить Вхід у серце d e p r e s s i o n
Інші поети
Veronika
@vera_syvorova
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1486
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1677