Омана
Вночі був страх, палкі цілунки І серце билося невпинно. Ти чув мій запах, мої звуки, А я не знала, що загину. І це лиш пастка, не любов, Лише омана сильна і болюча І в жилах тихо стигла кров, Коли торкався – я цвітуча. Ламало тіло не від кайфу, Скоріш від слабкості й страхý, Ти упіймав мрійливу німфу І не каєшся в гріху.
2019-02-11 14:02:20
9
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2499
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9521