Омана

Ференіка Грушецька

Вночі був страх, палкі цілунки І серце билося невпинно. Ти чув мій запах, мої звуки, А я не знала, що загину. І це лиш пастка, не любов, Лише омана сильна і болюча І в жилах тихо стигла кров, Коли торкався – я цвітуча. Ламало тіло не від кайфу, Скоріш від слабкості й страхý, Ти упіймав мрійливу німфу І не каєшся в гріху.

2019-02-11 14:02:20

Інші вірші поета

Хто ти? Не лялька Не ідеал Колись

Інші поети

Kudirat suleiman

@Kudeerat

نوارس

@NWARSS

Hell_ga

@Hell_ga

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2881

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3747