Відпусти
Ференіка Грушецька
А ти забудь і відпусти, Колись жаліти також буде. А як не буде, то прости І не вважай, що не забуде. Він не любив тебе. І що? Тепер помреш заради нього? Його слова, то є ніщо, І вже не згадує такого. Лише не плач, переживеш І ще знайдеш свого ти щастя, Бо у житті немає меж, З минулим тихо попрощайся.
2019-01-20 10:49:13
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Серафім
Чудовий вірш!
Відповісти
2019-01-21 14:20:04
1
Ференіка Грушецька
@Серафім дякую 😊
Відповісти
2019-01-21 14:22:58
Подобається
Ріна Беррі
Чарівно!
Відповісти
2019-10-05 17:30:18
Подобається
Інші вірші поета
Глухе мовчання Літаю d e p r e s s i o n Пробачаю 2
Інші поети
Мария Шпир
@mariya_shpir
Вікторія
@viktoriya_kiselova
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1291
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1966