Тату, зараз йде війна...

Ференіка Грушецька

(18+)
Тату, зараз йде війна. Як добре, що цього ти вже не бачиш І спокою на сході вже нема, І люди за своїми плачуть. О шостій ранку я почула вибух. Бомбили, тату, аеропорт, То наш Франківськ, мені як рідний, І я відчула сильний дискомфорт. Та у Франківську зараз спокій, Ми засинаємо у ліжку, А решта всі біжать в підвали й погріб, Щоб пережити страшну нічку. Мені так боляче дивитись, Як інші, тату, помирають. Вони кричали нам "здаватись", А ми їх дружно слали на*уй. А голими руками наші люди Спиняють їхні всі гівняні танки. Всю Україну зимний лютий Так сильно зміг всіх об'єднати. Ці всі московські паразити Ще будуть довго відмиватись, За те, що вбили наших діток Вони будýть у пеклі всі каратись. Тату, зараз йде війна. У нас тут тихо, але так лячно. Вночі гудить сирена голосна Й не знати буде чи безпечно. 01.04.2022

2022-09-27 20:56:40

Інші вірші поета

Глухе мовчання Сама Тіло без душі Хто ти?

Інші поети

ANDROID CHANNEL

@android_channel

Veronika

@vera_syvorova

Богдан Омельчук

@bogdan_omelchyc

Схожі вірші

Всі

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

3337

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2742