Тату, зараз йде війна...
(18+)
Тату, зараз йде війна. Як добре, що цього ти вже не бачиш І спокою на сході вже нема, І люди за своїми плачуть. О шостій ранку я почула вибух. Бомбили, тату, аеропорт, То наш Франківськ, мені як рідний, І я відчула сильний дискомфорт. Та у Франківську зараз спокій, Ми засинаємо у ліжку, А решта всі біжать в підвали й погріб, Щоб пережити страшну нічку. Мені так боляче дивитись, Як інші, тату, помирають. Вони кричали нам "здаватись", А ми їх дружно слали на*уй. А голими руками наші люди Спиняють їхні всі гівняні танки. Всю Україну зимний лютий Так сильно зміг всіх об'єднати. Ці всі московські паразити Ще будуть довго відмиватись, За те, що вбили наших діток Вони будýть у пеклі всі каратись. Тату, зараз йде війна. У нас тут тихо, але так лячно. Вночі гудить сирена голосна Й не знати буде чи безпечно. 01.04.2022
2022-09-27 20:56:40
6
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4846
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4834