مباريات كرة القدم
منذ ان كنت صغيرة وانا اشاهد كرة القدم، انتظر بفارغ الصبر خسارة العدو وفوز فريقنا، انتظر فرحة ابي وهو يصرخ " اجل، اجل " ثم مغادرته للإحتفال مع اصدقاءه، كانت طفولتي ومراهقتي كلها عن المباريات. انه ليس بسبب حبي لكرة القدم، وليس بسبب حبي لوطني وتشجيعي فريقه، بل هو بسبب ان في كل مبارات نُهزم فيها يبدأ ابي اولا بوضع تعبيراته الحزينة والتي تجعلك تريد ان تعانقه وتخبره "كل شيئ بخير" من شدتها رغم ان الموضوع بسيط، ثم ثانيا تتغير ملامح الحزن الى الغضب تدريجيا، فيفرغ غضبه على مائدة العشاء، لتبدأ امي بالعراك معه.. في حين اني اشفق على كل ذلك الطعام الذي ضاع عبثا مع جهد امي في صناعته.. حينما ينتهي العراك بخسارة ابي -لأنه منطقيا سنجد ان امي على حق- لا يجد من يخرج غضبه عليه فأكون انا الوحيدة التي امامه ليبدأ بإفراغ كامل غضبه بضربي، كان دائما يُنوع في ادوات ضربي، في معظم الاحيان يستخدم يده وتارة يستخدم حزام سرواله او اي شيئ يجده امامه ليرميه عليْ ليصبح جسدي عبارة عن بقع حمراء وزرقاء مائلة للبنفسجي.. ثم بعد ان ينتهي ويفرع مشاعره السلبية يأخذ سجائره -التي لم تبتعد عنه ابدا - ويبدأ بالتدخين.
2023-10-06 21:36:15
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3899
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1389