небо изо льда
Тишина. На грани. Ночью острее чувства. Кто-то врывается шепотом в темноту. Сквозь тонкие нити тенью обнять // - искусство. Чувствую воздух, дыхания теплоту. Плечи тонкими пальцами мрак сжимает. Настойчиво что-то колет, кричит в груди. В глаза светлой искрой иллюзии снов врастают. ещё побудь минуту, // не уходи. Дышать и не надышаться. Услышь, далёкий. Тропою тёмной по звёздам бреду в бреду. Ищу неспящий, свет окна одинокий. Вслепую. По небу мысленно, как по льду. 22.07.2021..//
2022-12-10 23:45:04
0
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Хелен Норвуд
Привіт, рідна.) Так, усміхаюсь.) Саме така була ідея.)) На дні безодні у мене відкривається друге Небо.) Дуже приємно, що так відгукується..) Знаю, що вже багато разів ти залишала на цей вірш коментарі і тому ще більше ціную те, що завжди знаходиш для нього такі слова.) Дуже приємно, що ти його таким бачиш та так тонко і чуйно сприймаєш..🙏 Від душі дякую!) Тепла та усього найсвітлішого!)...
Відповісти
2022-12-18 17:21:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3134
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1415