небо изо льда
Тишина. На грани. Ночью острее чувства. Кто-то врывается шепотом в темноту. Сквозь тонкие нити тенью обнять // - искусство. Чувствую воздух, дыхания теплоту. Плечи тонкими пальцами мрак сжимает. Настойчиво что-то колет, кричит в груди. В глаза светлой искрой иллюзии снов врастают. ещё побудь минуту, // не уходи. Дышать и не надышаться. Услышь, далёкий. Тропою тёмной по звёздам бреду в бреду. Ищу неспящий, свет окна одинокий. Вслепую. По небу мысленно, как по льду. 22.07.2021..//
2022-12-10 23:45:04
0
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Хелен Норвуд
Привіт, рідна.) Так, усміхаюсь.) Саме така була ідея.)) На дні безодні у мене відкривається друге Небо.) Дуже приємно, що так відгукується..) Знаю, що вже багато разів ти залишала на цей вірш коментарі і тому ще більше ціную те, що завжди знаходиш для нього такі слова.) Дуже приємно, що ти його таким бачиш та так тонко і чуйно сприймаєш..🙏 Від душі дякую!) Тепла та усього найсвітлішого!)...
Відповісти
2022-12-18 17:21:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1643
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1510