Простая

Хелен Норвуд

Автор клипа на стихотворение: Тася Широ/Танцующая с грозой Ссылка на страницу автора клипа: https://www.surgebook.com/Tasia_Shiro Ссылка на клип: https://youtu.be/nvxO7bnMrc8 От души спасибо за поддержку и прекрасный клип, родная!.) За градом масок, пёстрым карнавалом костюмов, перьев и натянутых улыбок... Где души жгут неискренним - оскалом. Где нужно сделать шаг, но труден выбор. Так сложно отыскать иное, - вечность. Которая "увидит" по глазам, не по "наряду". Так сложно ухватить тот путь - он Млечность... А удержать... Ещё сложнее - бьёт "разрядом"... Молнии, вспышки, вихрь мыслей - бездна. Всё иллюзорным кажется на фоне... И в найденном том миге вдруг исчезнуть... безумно хочется... Пусть, кажется, что тонешь... Но в этой бездне новое рожденье... Новые смыслы, где не делят Жить на "быль" и "небыль". Где чувствую теплом твоё сердцебиенье... ...и становлюсь той лунной бесконечной частью неба... Здесь масок нет, костюмов, роли в топке. Свобода, если и возможна, то она Такая. На звёздном встретившись... мне со "своими" плыть по небу в одной лодке... Здесь у души окраса нет... Она живая... Настоящая. Иная...

2022-12-18 18:31:41

0

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Хелен Норвуд

улыбаюсь, да, ты тогда как никто меня услышала.) Спасибо тебе за этот клип, сама пересмотрела только что... Скажу, что ты показала больше, чем, я решалась тогда сказать даже в междустрочиях) Улыбнула.) Может, ещё вернусь основательно, но уже по-другому.) Иногда искрит все ещё.) Что-то пишется.:) Спасибо от души!:).. и тебе тепла и вдохновения, родная!:).. обнимаю.)..

Відповісти

2022-12-29 19:42:21

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12738

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5118