Ilya Zelov
@illya_zelinskiy
Письменник, художник, викладач
Книги Всі
Вірші Всі
Чорна гроза
Я бачив плями у повітрі. Здається що воно живе, І бачив злість у вітрі, Той, блискавицю за собою веде. Від чого злиться він? І чому покою немає? Дує, і б'є у дзвін. Лихо сталося він знає. І той дзвін його тривожний Небеса наповнює усі, І розноситься клич переможний. Невже перемога? Ні! З небесного гаю Залунала, ворога труба, І завиднілось на небокраю Війська - лиха орда. Було їх безліч. Була пітьма На конях сиділи гордо. Ось підкотила артилерія. Закричали воїни хоробро. Піднялася зброя, залунали постріли. Кіннота зірвалась в бій, І зійшлися в битві сили Захоплюючи погляд мій. Вітер продовжував шуміти Над деревами чорна хмара повзла. Було це складно усе уявити Та мабуть, буде просто гроза.
0
0
311
ВОЛОДАР СВІТУ
Мене переслідувала мить, І блаженне та дивне відчуття. Її за миль завидь Ти кинешся у почуття. Спрага, рвіння, злети... Усе змішалося в тобі. Ночі, гоніння... я тонув у небутті Чи хтось згадає цю хворобу? Чи винайдуть ліки колись? Для неї немає меж, закону. Згинь або схились.
0
0
425
СЕРЦЕ ЗАКРИЧИ
Серце закричи! Бийте щосили в дзвони! І ти, о Голос проговори, Щоб зміцнилися кістки! Серце закричи! Не ховай своєї тривоги, Чи хочеш ти Боротися з собою? Хіба не досить в світі марноти? Навіщо тобі ще підносить? Та ти, о серце закричи! Хай почують той крик, І от що вони скажуть, А хіба не зв’яжуть? Хіба дурнем не назвуть? Серце закричи. В останній раз можливо. Двері відчини, Щоб не було це мстиво.
1
0
189