Чорна гроза
Я бачив плями у повітрі. Здається що воно живе, І бачив злість у вітрі, Той, блискавицю за собою веде. Від чого злиться він? І чому покою немає? Дує, і б'є у дзвін. Лихо сталося він знає. І той дзвін його тривожний Небеса наповнює усі, І розноситься клич переможний. Невже перемога? Ні! З небесного гаю Залунала, ворога труба, І завиднілось на небокраю Війська - лиха орда. Було їх безліч. Була пітьма На конях сиділи гордо. Ось підкотила артилерія. Закричали воїни хоробро. Піднялася зброя, залунали постріли. Кіннота зірвалась в бій, І зійшлися в битві сили Захоплюючи погляд мій. Вітер продовжував шуміти Над деревами чорна хмара повзла. Було це складно усе уявити Та мабуть, буде просто гроза.
2023-10-17 19:00:27
0
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1616
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1619