№7
Ilya Zelov
В похід далекий мій шлях, І не хочу обертатись, Проте в якихось моментах Так хочеться обійнятись. Де ти зараз, не знаю, І чи побачу знову тебе, Як згадаю, То жаль за душу бере. От і сльози на очах, Годі! Навіщо той плач, Але душа страждає, Хоче, хоче і не має! Ось, відчайдушний крик!... Голову обертаю, Не має, я знаю. Стою, і все рівно чекаю.
2025-08-14 14:14:46
0
0
Інші вірші поета
Вузькі ворота Ні!... Ні... Так. ВОЛАРЕ Антракт кохання
Інші поети
Natalochka
@Nata_Natochka
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2312
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9390