Слова на білому папері

Ilya Zelov

Ці слова на білому папері Не з мармуру, ні. Мов хмари на небі Їх змінюють другі. Той хто допізна сидить. Хто розраду шукає в письмі, І от настане мить Відповіді не знаходить. Які слава підбирати, І про що ж писати? Душу чорнилом втішати. Слова на білому папері Не з мармуру чи титану, Не зламають стіну кам'яну. На них не варто покладати, Не варто покладати надію свою.

2022-10-30 18:09:37

Інші вірші поета

ВИХІД Антракт кохання Запах давньої весни Чорна гроза

Інші поети

Рома Райн

@raynrom

Neha

@neha_09

Venti//

@ArchontOfFreedom

Схожі вірші

Всі

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

2549

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2177