Майнор
Ти смакуєш банальністю І випльовуєш кров. У якій же тональності Ти загубила бемоль? Постав бекар і вирішиш проблему, Немов коректор для душі. Мінор і так по синім небу Розкинув басові ключі. Ну годі вже про ноти говорити, Ти їх ненавиділа завжди, Ти хтіла струни собою окрилити, Акордами, щоб стали ми. Скрипічний ключ не відкриває двері. Та, може, тільки нотний стан. Дієзи давно вже стерті, Невже це все був лиш обман? Божеволій від мелодії вітру. Це все те, що бажала ти. Тільки він, відімкнувши клітку, Стане променем твоєї душі. Ти потонула в ля мінорі. В житті його не зміниш на мажор. Тепер всі барви кольорові Стали для тебе просто сном.
2020-11-24 00:59:29
2
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1461
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9665