На крилах
Коли крилиться душа, Збираються думки у сподівання. Як серця у людиноньки нема, Вона вмирає від страждання. Пливуть дороги, стеляться літа, Співають ворони духовні серенади. Але все це є мізерная брехня І ніхто їй не може дати ради. Коли крилиться душа, То хочеться на землю подивитись, Злетіти у широкі небеса, Та зорям новини сповістити. Сказати як леліються думки , Як доля під хвірткою дрімає. Пора підкорять нові верхи, Кінець в Самарі довго не чекає. Дзвенять тихенькі вечори , Чекають щастя сиві колискові. Всі збираються кудись - туди, Де не лапають на кожнісінькому слові. Коли крилиться душа, Стогнуть присмерки прозорі. Дивувалася і пісня золота, Молились зорі жовтобокі. В когось вона чиста і струнка, В когось рветься на маленькі шмаття, Совість в когось прозорая вода В мене розпростерте лаття.
2020-11-24 00:55:58
1
0
Схожі вірші
Всі
Без вагань
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8531
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1526