На крилах
Irin Makohonenko
Коли крилиться душа, Збираються думки у сподівання. Як серця у людиноньки нема, Вона вмирає від страждання. Пливуть дороги, стеляться літа, Співають ворони духовні серенади. Але все це є мізерная брехня І ніхто їй не може дати ради. Коли крилиться душа, То хочеться на землю подивитись, Злетіти у широкі небеса, Та зорям новини сповістити. Сказати як леліються думки , Як доля під хвірткою дрімає. Пора підкорять нові верхи, Кінець в Самарі довго не чекає. Дзвенять тихенькі вечори , Чекають щастя сиві колискові. Всі збираються кудись - туди, Де не лапають на кожнісінькому слові. Коли крилиться душа, Стогнуть присмерки прозорі. Дивувалася і пісня золота, Молились зорі жовтобокі. В когось вона чиста і струнка, В когось рветься на маленькі шмаття, Совість в когось прозорая вода В мене розпростерте лаття.
2020-11-24 00:55:58
1
0
Інші вірші поета
Неспит Імпровізована спонтанність Просто білий U - ти
Інші поети
Veronika
@vera_syvorova
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11065
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1662