На крилах
Коли крилиться душа, Збираються думки у сподівання. Як серця у людиноньки нема, Вона вмирає від страждання. Пливуть дороги, стеляться літа, Співають ворони духовні серенади. Але все це є мізерная брехня І ніхто їй не може дати ради. Коли крилиться душа, То хочеться на землю подивитись, Злетіти у широкі небеса, Та зорям новини сповістити. Сказати як леліються думки , Як доля під хвірткою дрімає. Пора підкорять нові верхи, Кінець в Самарі довго не чекає. Дзвенять тихенькі вечори , Чекають щастя сиві колискові. Всі збираються кудись - туди, Де не лапають на кожнісінькому слові. Коли крилиться душа, Стогнуть присмерки прозорі. Дивувалася і пісня золота, Молились зорі жовтобокі. В когось вона чиста і струнка, В когось рветься на маленькі шмаття, Совість в когось прозорая вода В мене розпростерте лаття.
2020-11-24 00:55:58
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4694
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1964