Зрада

Irin Makohonenko

Давай вже знімем декорації: Зітхання вірність і любов. Давно вже не мав ти рацію, Цілуючи мене мов сон. Той поцілунок, наче не отрута, Це подих ніжності з казок, Це поклик серця і солодка мука, Це зрада моя і мій кийок. Та вже уся я твоя буду. Прийди і просто так візьми. Ти поцілуй і ще раз в губи, Колишніми не будем ми

2020-11-24 00:52:45

Інші вірші поета

Імпровізована спонтанність Майнор На крилах Фламенко 1

Інші поети

Lucian J. Sources

@lucianj_sources

Derek Lee

@lee_derek

Vita Riter

@Vita_Riter

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3053

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1270