U - ти
Irin Makohonenko
Ти сонця заховані хмари. Ти неба розбиті дощі. Ти золота срібні примари. Ти камінь з чужої душі. Тебе світло розкуло. Тебе краплі знесли. Тебе сяйво забуло. Тебе знищили сни. Тобі дарують проміння щоночі. Тобі приносять діаманти озер. Тобі все, що не захочеш. Тобі мрії, молитви сестер. Тобою пишаються зорі. Тобою милуються всі. Тобою розписують долі. Тобою зачаровують сни. В тобі живуть мелодрами. В тобі мармурові стовпи. В тобі прокидаються гами. В тобі мелодія твоєї краси. Ти неба заховані хмари. Ти неба розбиті дощі. Ти золота срібні примари. Ти фантазії чиєїсь душі..
2020-11-24 00:57:29
1
0
Інші вірші поета
Фламенко 1 Неспит Зрада Майнор
Інші поети
Broken Heart
@shippaishita_jisatsu
사구 호랑이
@dinka_didi
Coffee Content
@coffeecontent
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
46
8
3606
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1526