U - ти
Irin Makohonenko
Ти сонця заховані хмари. Ти неба розбиті дощі. Ти золота срібні примари. Ти камінь з чужої душі. Тебе світло розкуло. Тебе краплі знесли. Тебе сяйво забуло. Тебе знищили сни. Тобі дарують проміння щоночі. Тобі приносять діаманти озер. Тобі все, що не захочеш. Тобі мрії, молитви сестер. Тобою пишаються зорі. Тобою милуються всі. Тобою розписують долі. Тобою зачаровують сни. В тобі живуть мелодрами. В тобі мармурові стовпи. В тобі прокидаються гами. В тобі мелодія твоєї краси. Ти неба заховані хмари. Ти неба розбиті дощі. Ти золота срібні примари. Ти фантазії чиєїсь душі..
2020-11-24 00:57:29
1
0
Інші вірші поета
Імпровізована спонтанність Неспит На крилах Щоб не плакать вона мовчала
Інші поети
Jennifer
@Amber_lilly
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2553
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12706