Дощова примара
Iryna Markova
Глибока ніч. Похмуре небо плаче, Холодний вітер страшно завива, Блукаю вулицями сонними, неначе, Примара, що залишила життя сама. Волосся мокре липне до обличчя, В очах порожніх грає світло ліхтарів, Скажіть мені, навіщо небо плаче? Невже не має осінь більше теплих днів. Не бачу барв яскравих, лише сірі, Не відчуваю радості, давно все міражі, Летять години, дні, роки у теплий ірій, А я чомусь блука й блука у цім дощі. Не відпускає смуток, серце мені країть, Хочу кричати, але знову все ж мовчу, Життя мов лезом душу мою ранить, Ну що ж, віддам тоді її усю дощу... Iryna Markova🥀
2020-11-14 19:20:31
4
0
Інші вірші поета
У всіх були крила Ти віриш? Подих Зими Скінчилась весна
Інші поети
Time_Fune
@Time_Fune
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8464
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4944