Я хочу знову в зиму...
Зима навшпиньках підібралася до нас, Мороз прикрасить вікна візерунком, Ти мрій сьогодні про святковий час, Коли і посмішка ставала подарунком. Бабуся кіски запліта, співа пісень, Дідусь про чари зимові казки розкаже, А ти сидиш біля вікна, минає день, І кіт муркоче тихо про майбутнє наше. Тоді так просто було, час помалу йшов, Здавалось, наче все це справжня вічність... Звідки ж той злам життя, чорний покров, Що час прискорив, думи покалічив? Навколо світ жорстоким швидко став, Зникають світлі спомини у бруді фальші, Яким нас соціум так щедро наповняв, Ламаючи в своїй системі душі наші... Я хочу знову в зиму, в снігу круговерть, Де всі живі, в щасливу мить та днину, Коли годинник не пророчить смерть, А лиш до світлих мрії рахує він хвилини. Iryna Markova
2020-11-30 13:04:18
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Iryna Markova
дякую🌷
Відповісти
2020-11-30 13:48:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3357
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2828