Подих Зими
Від подиху Зими поснули трави, Замерзли квіти, річка не біжить, Не видно в сірім небі вже заграви, І птах у височінь не полетить. Мороз в обіймах землю затискає, Притрусить снігом гори та поля, І все в зимовій казці завмирає, Мов на картині мрія пензляра. Вночі десь тихо вітер завиває, Мороз малює вправно на вікні, З кристалів снігу місто шати одягає, Щоб казку ту прошепотіти в сні. Iryna Markova❄
2021-01-18 07:47:20
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Green Cherry
Дуже круто 😎 👏 👏
Відповісти
2021-01-18 08:35:53
1
Iryna Markova
@Green Cherry 😊дякую☃️
Відповісти
2021-01-18 08:59:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1100
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1345