Подих Зими
Від подиху Зими поснули трави, Замерзли квіти, річка не біжить, Не видно в сірім небі вже заграви, І птах у височінь не полетить. Мороз в обіймах землю затискає, Притрусить снігом гори та поля, І все в зимовій казці завмирає, Мов на картині мрія пензляра. Вночі десь тихо вітер завиває, Мороз малює вправно на вікні, З кристалів снігу місто шати одягає, Щоб казку ту прошепотіти в сні. Iryna Markova❄
2021-01-18 07:47:20
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Green Cherry
Дуже круто 😎 👏 👏
Відповісти
2021-01-18 08:35:53
1
Iryna Markova
@Green Cherry 😊дякую☃️
Відповісти
2021-01-18 08:59:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2654
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2381