Перший сніг
Мороз у осінь хитро заглядає, Не дочекається ніяк він до зими, Природа тихо в сон вже поринає, Скидаючи з дерев усі листки. А сіре небо плаче першим снігом, Вкриває землю білим полотном, Сердитий вітер тихо завиває, Забувши казку свою про тепло. Метеликами ніжними сніжинки У танці линуть стрімко до землі, Сидять всі тихо по своїх хатинках, Дитинство виглядаючи в вікні. Смачніша кава і тепліша ковдра, Коли надворі сильна заметіль, І на душі заграють тихо ноти Передсвяткових новорічних мрій. Iryna Markova❄
2020-11-23 17:14:54
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Green Cherry
Очень здорово. Такие стихи должны преподавать в школах)
Відповісти
2020-11-23 17:21:40
1
Iryna Markova
@Green Cherry 🤗дякую❄
Відповісти
2020-11-23 17:22:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1879
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1518