Перший сніг
Мороз у осінь хитро заглядає, Не дочекається ніяк він до зими, Природа тихо в сон вже поринає, Скидаючи з дерев усі листки. А сіре небо плаче першим снігом, Вкриває землю білим полотном, Сердитий вітер тихо завиває, Забувши казку свою про тепло. Метеликами ніжними сніжинки У танці линуть стрімко до землі, Сидять всі тихо по своїх хатинках, Дитинство виглядаючи в вікні. Смачніша кава і тепліша ковдра, Коли надворі сильна заметіль, І на душі заграють тихо ноти Передсвяткових новорічних мрій. Iryna Markova❄
2020-11-23 17:14:54
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Green Cherry
Очень здорово. Такие стихи должны преподавать в школах)
Відповісти
2020-11-23 17:21:40
1
Iryna Markova
@Green Cherry 🤗дякую❄
Відповісти
2020-11-23 17:22:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1270
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1565