У всіх були крила
У всіх були крила, усі ми літали, У мріях дитячих та затишних снах, Колись, безтурботні, ми горя не знали, Й біди не вбачали в прожитих літах. Вперед у майбутнє за вітром промчали, Не бачили правди в омани словах, Тепер помудрішали, більше пізнали, І віри не ймемо, один тільки страх... Турботи, печалі, яких ми не знали, Гризуть тепер душі, живуть у серцях, А мрії... а мрії?! Куди заховали?! Спалили усе те й розвіяли прах... Навіщо живемо тоді ми не знали. Змінилось хоч щось? Хіба на словах. Думки заполошні за обрій помчали Й мені б полетіти знов, наче я птах. Шукали, хворіли, забули, злякали... А мрія все ж є, вона в ваших серцях, Поглянули в небо - вогні запалали, Знов крила розгорнуті, наче у снах. Iryna Markova🥀
2021-02-04 17:57:06
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Анна
Глибоко🌌
Відповісти
2021-02-04 18:32:32
2
Iryna Markova
@Анна ❄🌹🌠
Відповісти
2021-02-04 18:54:07
1
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9060
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5571