У всіх були крила

Iryna Markova

У всіх були крила, усі ми літали, У мріях дитячих та затишних снах, Колись, безтурботні, ми горя не знали, Й біди не вбачали в прожитих літах. Вперед у майбутнє за вітром промчали, Не бачили правди в омани словах, Тепер помудрішали, більше пізнали, І віри не ймемо, один тільки страх... Турботи, печалі, яких ми не знали, Гризуть тепер душі, живуть у серцях, А мрії... а мрії?! Куди заховали?! Спалили усе те й розвіяли прах... Навіщо живемо тоді ми не знали. Змінилось хоч щось? Хіба на словах. Думки заполошні за обрій помчали Й мені б полетіти знов, наче я птах. Шукали, хворіли, забули, злякали... А мрія все ж є, вона в ваших серцях, Поглянули в небо - вогні запалали, Знов крила розгорнуті, наче у снах. Iryna Markova🥀

2021-02-04 17:57:06

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Анна

Глибоко🌌

Відповісти

2021-02-04 18:32:32

Iryna Markova

@Анна ❄🌹🌠

Відповісти

2021-02-04 18:54:07

Інші вірші поета

Кохана Хто ти є? Мить-життя Вітер

Інші поети

Sarah Stewart

@Lady_with_sweets

Анастасія Супрун

@Anastasiia_Suprun

Cara Ebon

@caraebon

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15771

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

1616