У всіх були крила
У всіх були крила, усі ми літали, У мріях дитячих та затишних снах, Колись, безтурботні, ми горя не знали, Й біди не вбачали в прожитих літах. Вперед у майбутнє за вітром промчали, Не бачили правди в омани словах, Тепер помудрішали, більше пізнали, І віри не ймемо, один тільки страх... Турботи, печалі, яких ми не знали, Гризуть тепер душі, живуть у серцях, А мрії... а мрії?! Куди заховали?! Спалили усе те й розвіяли прах... Навіщо живемо тоді ми не знали. Змінилось хоч щось? Хіба на словах. Думки заполошні за обрій помчали Й мені б полетіти знов, наче я птах. Шукали, хворіли, забули, злякали... А мрія все ж є, вона в ваших серцях, Поглянули в небо - вогні запалали, Знов крила розгорнуті, наче у снах. Iryna Markova🥀
2021-02-04 17:57:06
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Анна
Глибоко🌌
Відповісти
2021-02-04 18:32:32
2
Iryna Markova
@Анна ❄🌹🌠
Відповісти
2021-02-04 18:54:07
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13151
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1699