Вічність роз'єднала
Iryna Markova
Ніч заколисала, Вітер підспівав, Мареннями стала Та кого кохав. Цілим океаном, Подихом весни, Була ти для мене, Приходила в сни. Серце розривала Посмішка твоя, Думку зігрівало Лиш твоє ім'я. Час минає стрімко, Вік добіг кінця, Вічність роз'єднала В один день серця. Барви потьмяніли, Сенс життя погас, Душу свою втратив, І не стало нас... Iryna Markova🥀
2020-11-18 23:01:25
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Iryna Markova
@Boanerge приємно, що знайшли в моїй творчості щось для душі, хоч і з сумним мотивом... дякую, що читаєте🍂
Відповісти
2020-11-19 06:25:13
1
Iryna Markova
@Boanerge сподіваюсь, що ще щось сподобається) гарного дня🍁
Відповісти
2020-11-19 06:32:02
1
Інші вірші поета
Я хочу знову в зиму... Сльози Зими Ніч Мертві мрії
Інші поети
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
نوارس
@NWARSS
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1980
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10254